A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
САВИНСЬКА СіЛЬСЬКА РАДА
Козелецький р-н Чернігівської обл.

ЛЕГЕНДИ ТА ПЕРЕКАЗИ

ЛЕГЕНДИ ТА ПЕРЕКАЗИ НАШОГО СЕЛА

"ПЕРШІ ПОСЕЛЕНЦІ"

1769 рік - з цієї дати офіційні історичні джерела розпочинають існування нашого затишного села. Саме цього року тут оселилися перші декілька родин, відпущених на волю з кріпацтва

Оселилися люди, почали відбудовуватися, потроху заводити господарство. Та найперше, з чого почали облаштовувати свій добробут - розподіл землі. Хто одержував найбільші ділянки? Ті, у кого більшою була кількістю осіб у сім'їях, тобто хто був взмозі обробити якомога більші наділи, у того й потреба у більшому господарстві була. Також, як і у будь якій справі, вигравав найспритніший та найсильніший. Сильним мотиватором є і така риса характеру, як жадібність - та у справі розподілу землі, яка на той час для селян-землеробів була найбільшою матеріальною цінністю, складно вирізнити жадібність від здорового селянського практицизму. Людиною, яка зайняла найбільші та найякісніші земельні наділи,  виявився чоловік на прізвище Степура, а звали його Сава. Була в нього велика сім'я - мав кілька синів, тож і зайняв він найкращу і найбільшу земельну ділянку, ще й зі ставком, в якому розводив смачних (за спогадами односельців) та великих коропів. Чи то споконвічне прагнення людей до обговорення чужого статку тут є причиною, чи то дійсно були в Сави такі риси, але ж з оповідань дішла до нас його пам'ятка про нього, як про людину жадібну. Як би там не було, та сьогодні можна лише здогадуватися про справжні риси цього чоловіка. Принаймні наше село одержало свою назву "Савин" саме на його честь.

А з історій, яка найміцніше закріпилася в людській пам'яті, дішла до нас оповідка про Саву та коропів.

"САВА ТА КОРОПИ"

Заздрили селяни тому, як Степура Сава зі своєю сім’єю часто ловив гарні коропи в своїх ставках і добре ласував свіжою рибою. Ось одного теплого весняного вечора змовились між собою бідні селяни Дем’ян і Карпо, та й понесли свої жачки у Степурин ставок.  Роздяглися вони, зайшли потихеньку у воду та й поставили декілька жачків попід водяними заростями ставка. «Ловись рибка,- промовили вони стиха, – до ранку».  Всю ніч міцно спали хуторяни, спали Дем’ян і Карпо, не відаючи, яке нещастя буде ранком.  Тільки Сава зі своїми синами не спав усю ніч. Він ще звечора вистежив, як-то кажуть, нових рибалок, і тому ранком вирішив помститись за своє добро.

Ледве встигли раннім ранком з’явитись біля ставка за рибою Карпо з Дем’яном, як Степури (за порівнянням оповідачів, «мов хижі звіри»), накинулись на них з кулаками і кийками. Карпо був міцніший, то ще якось встиг вирватись і втекти, а Дем’ян скоро помер тут же на березі ставка. Так дорого обійшлася риба для Дем’яна.

Скоро ця звістка облетіла весь хутір. Люди скоса поглядали на Степуру та через побоювання все ж мовчали. Поза обставин закони вимагали відповідати за вбивство і Сава Степура почав шукати способу уникнути відповідальності. Він добре знав, що в селі живе впливовий пан Костянтин Солонина, що мав зв’язки з представниками судочинства, тому запряг пару добрих коней і швиденько помчав до нього. Степура згодився віддати Костянтину Солонині 60 десятин найкращої землі за те, що той заступиться за нього в суді.  Так воно і сталося: Степуру не засудили, обіцяна ділянка була ним відведена, а дружні стосунки із Солониною закріплені могоричом.

"ЯК З'ЯВИЛОСЯ ОЗЕРО СТИБИН"

З давніх давен (аж з часів неоліту) дішла до нас ця легенда. До того ж її віднесено до розряду космогонічних (легенди, що пояснюють походження світу, землі, людини, гір, річок та под.), адже вона відкриває таємницю походження нашого найглибшого озера - озера Стибин (його друга назва, яка вживається й досі - Глибоке)

У давнину його глибина сягала більше 20 м, та з часом воно замулюється і сьогодні його глибина вагається десь у межах 18 м.

Ця прадавня легенда розповідає нам про те, що колись налетіла страшна нечиста сила та й вирвала у люті своїй величезний шмат землі.

Кинула його щосили - і з'явилася гора (зараз - пагорб), а глибоку вірву, що утворилася на цьому місці, заповнила водою - і стало з того часу глибоке озеро.

Ця легенда має сенс, адже є слушні підстави стверджувати, що озера нашої місцевості мають метеоритне походження. То ж не дивно, що "страшна люта нечиста сила, що з усієї моці вириває величезний шмат землі" може бути уособленням невеликого (відносно комічних масштабів) метеориту.

Щоб мати привід замислитися над такою версією, достатньо поглянути на наш рельєф з висоти. Ось, як виглядає він у google maps:

Розсип водойм, характерний для озер метеоритного походження. Принаймні озеро Стибин має всі ознаки такого озера: ідеально кругле, глибоке, має неподалік земляний насип (узвишшя), а його вода має цілющі властивості.

Отже, сторінкам історіїї нашого села досі бракує точних наукових відомостей, і вони чекають, поки сучасні дослідники їх заповнять, а легенди і народні перекази - чудовий стимул до цієї гідної справи.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора